+40 733 255 999 (Telegram / WhatsApp) | info@larinconsult.com EN | RO | RU | UA

РУМУНСЬКА КОМПАНІЯ І РАХУНОК ЗА КОРДОНОМ: ЧОМУ ANAF ТЕПЕР БАЧИТЬ ВСЕ І ЧИМ ЦЕ ГРОЗИТЬ

РУМУНСЬКА КОМПАНІЯ ТА РАХУНОК ЗА КОРДОНОМ: ЧОМУ ANAF ТЕПЕР БАЧИТЬ УСЕ І ЧИМ ЦЕ ЗАГРОЖУЄ

Деякі підприємці реєструють компанію в Румунії з єдиною метою — відкрити рахунок або підключити платіжний сервіс у країнах ЄС, Великій Британії, США, Гонконзі чи іншій юрисдикції. Румунська юридична особа виступає інструментом для проходження комплаєнсу: банк або платіжна система вимагає реєстрацію в ЄС, і її надають. Уся реальна діяльність при цьому ведеться через іноземний рахунок — туди надходять кошти від клієнтів, звідти оплачуються постачальники, здійснюється імпорт із Китаю, розрахунки з підрядниками та виведення коштів. У румунській звітності в цей час фігурує нуль або символічний мінімум. Декларації подаються формально — без румунського банківського рахунку, без руху коштів, без реальних цифр.

Роками така схема дозволяла ухилятися від сплати податків у Румунії, і багато хто був переконаний: раз обороти проходять за кордоном, румунська податкова про це не дізнається. Це справді працювало, доки обмін даними між країнами та фінансовими інститутами залишався фрагментарним і повільним. Нині ситуація змінилася кардинально. ANAF отримує дані автоматично, швидше та з набагато більшої кількості джерел. Невідповідності між реальними оборотами та румунською звітністю виявляються дедалі частіше.

Ця стаття — не про схеми й не про способи оптимізації. Вона про ризики, наслідки та конкретні кроки, які допоможуть легально привести ситуацію до ладу, якщо ви впізнали себе в описі. Йтиметься про те, як працюють механізми контролю сьогодні, чому іноземний рахунок більше не «ховається» від податкових органів так легко, і що робити, щоб не отримати донарахування, штрафи або серйозніші проблеми.

 

ЧОМУ РАНІШЕ НЕ БАЧИЛИ, А ТЕПЕР БАЧАТЬ

Раніше податкові органи мали фрагментарну картину. Інформація про банківські операції за кордоном надходила повільно, за запитом, через складні процедури міжнародного обміну. Платіжні сервіси та фінтех-компанії часто взагалі залишалися «за кадром». Поки дані не збиралися в єдину систему, можна було розраховувати, що невідповідності просто не будуть помітні.

Сьогодні податкові органи отримують дані швидше, автоматично та з більшої кількості джерел. Це відбувається кількома каналами одночасно, і саме їхня сукупність робить картину прозорою.

 

АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ФІНАНСОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ (CRS І DAC2)

Це міжнародні режими, за якими банки та фінансові установи передають дані про рахунки податкових резидентів іншим країнам. Якщо у вашої румунської компанії є рахунок у країнах ЄС, Великій Британії, США, Гонконзі чи іншій юрисдикції, інформація про залишки, рух коштів і статус бенефіціарів може автоматично потрапити до ANAF.

 

CESOP ТА ЗВІТНІСТЬ ЩОДО ТРАНСКОРДОННИХ ПЛАТЕЖІВ

В Європейському Союзі посилюється контроль за кросбордер-операціями, особливо у сфері електронної комерції. Платіжні провайдери зобов’язані збирати та передавати дані про транскордонні платежі — хто, кому, скільки й за що. У Румунії це реалізовано через відповідну звітну форму. Ці дані агрегуються та зіставляються з податковими деклараціями компаній.

 

ПОСИЛЕННЯ КОМПЛАЄНСУ В БАНКІВ І ПЛАТІЖНИХ СЕРВІСІВ

Банки та фінтех-платформи стали значно вимогливішими до клієнтів. Вони запитують підтвердження реальної діяльності, джерел коштів, ланцюжків контрагентів. Якщо ви не можете пояснити, звідки гроші й для чого платежі, — рахунок можуть заморозити або закрити. І ця інформація також може потрапити до податкових органів, особливо якщо виникають підозри щодо порушень.

 

ЦИФРОВІ СЛІДИ ТА ЕЛЕКТРОННА ЗВІТНІСТЬ

ANAF активно використовує цифрові інструменти для зіставлення даних. Система «бачить», хто кому виставляв рахунки, де відображено ПДВ, де пройшли платежі. Якщо румунська компанія зазначена в документах як постачальник або покупець, але в її звітності цих операцій немає — це «червоний прапорець».

 

ЯКІ СИГНАЛИ НАЙЧАСТІШЕ ЗАПУСКАЮТЬ ПИТАННЯ

  • Невідповідність оборотів і декларацій: контрагенти показують операції з вашою компанією, а ви декларуєте нуль.
  • Відсутність документів за угодами: немає контрактів, інвойсів, актів — отже, довести реальність операцій неможливо.
  • «Нульовка» роками за наявності реєстрації: якщо компанія існує, але ніколи не показувала доходів, це викликає підозри.
  • Дивні призначення платежів: нечіткі формулювання в банківських переказах, відсутність зв’язку з реальними контрактами.
  • Невідповідності з ПДВ: рахунки з ПДВ виставлені, але у звітності ПДВ не відображено, або навпаки — податковий кредит заявлено без підтвердних документів.
  • Робота з високоризиковими юрисдикціями або сумнівними контрагентами: якщо в ланцюжку є офшори, «одноденки» або партнери з ознаками фіктивності.

 

ТИПОВІ СЦЕНАРІЇ: ЯК ЦЕ «СПЛИВАЄ» НА ПРАКТИЦІ

Сценарій №1: Румунська компанія виставляє документи, а платежі йдуть через іншу країну

Ваша румунська фірма зазначена в контрактах та інвойсах як продавець або виконавець. Клієнти отримують рахунки від румунської юрособи, але оплачують на рахунок у країнах ЄС, Великій Британії, США, Гонконзі або через платіжний сервіс в іншій юрисдикції. Формально угода оформлена від румунської компанії, але гроші до Румунії не надходять і у звітності не показуються.

ANAF може отримати дані від контрагента або через обмін інформацією з іншими країнами і побачити, що:

  • ваша компанія фігурує в документах як сторона угоди;
  • платежі за цією угодою пройшли, але в іншій юрисдикції;
  • у румунській звітності ці операції не відображені.

Що запитує ANAF: «Поясніть зв’язок між виставленими рахунками та відсутністю доходів у декларації. Де відображені ці операції? Надайте контракти, інвойси, банківські виписки, підтвердження постачання або надання послуг».

Якщо документів немає — це прямий шлях до донарахувань і штрафів.

 

Сценарій №2: Робота через неєврозону та платіжні сервіси

Ви використовуєте рахунок у платформі в Гонконзі. Раніше здавалося, що ці операції поза контролем, адже банк далеко, а дані не передаються автоматично.

Тепер платіжні провайдери посилюють комплаєнс і передають інформацію регуляторам. Європейські вимоги розширюють видимість транскордонних потоків, особливо у сфері електронної комерції.

Що відбувається на практиці:

  • банк або платіжка запитує додаткові документи, підтвердження джерела коштів, пояснення бізнес-моделі;
  • якщо не можете надати — рахунок заморожують або закривають;
  • інформація про підозрілі операції може бути передана регуляторам, зокрема до країни реєстрації компанії (тобто до Румунії);
  • ANAF отримує дані через обмін інформацією та починає перевірку.

 

Сценарій №3: «Компанію покинуто» — немає звітності, немає румунського рахунку

Підприємець зареєстрував компанію, відкрив іноземний рахунок у країнах ЄС, Великій Британії, США, Гонконзі або іншій юрисдикції, попрацював кілька років — і «забув» про румунську юрособу. Звітність не подавалася або подавалися формальні нульові декларації, румунського банківського рахунку немає, зв’язок з бухгалтером втрачено. Компанія існує на папері, але фактично покинута.

Минає час, і виникає потреба: закрити фірму, продати її, використати для нового проєкту або легалізувати активи. І тоді з’ясовується, що:

  • компанія має статус «фіскально неактивної» (inactivitate fiscală);
  • накопичилися штрафи за неподання звітності;
  • ANAF розпочав процедури стягнення або заблокував можливість здійснювати реєстраційні дії;
  • закрити компанію неможливо, доки не врегульовані всі податкові зобов’язання.

Статус «inactiv fiscal» не звільняє від відповідальності. Навпаки, він створює додаткові проблеми: складнощі з банками, неможливість працювати з нормальними контрагентами, блокування при спробі відновити компанію. І найнеприємніше — коли починається розбір, документів за минулі роки вже немає, відновити їх складно або неможливо, а ANAF вимагає пояснень і доказів.

 

ЯКІ ДОКУМЕНТИ НАЙЧАСТІШЕ ВИМАГАЮТЬ ПІД ЧАС ПЕРЕВІРКИ

За продажами та доходами:

  • договори, оферти, замовлення з клієнтами;
  • інвойси (facturi) та підтвердження оплати;
  • акти виконаних робіт або підтвердження постачання товару;
  • переписка, технічні завдання, звіти щодо послуг (для сервісного бізнесу).

За закупівлями та витратами:

  • контракти з постачальниками та підрядниками;
  • вхідні інвойси, акти, специфікації;
  • підтвердження фактичного отримання товару або послуги.

Банківська та платіжна частина (критично):

  • виписки за всіма рахунками: румунськими, іноземними, платіжними сервісами;
  • розшифровка призначень платежів, прив’язка кожного платежу до конкретного інвойсу або контракту;
  • KYC-документи, листи від банку або платіжки (інколи це допомагає показати, як ви описували діяльність під час відкриття рахунку).

Логістика і склад (якщо торгівля або імпорт):

  • транспортні документи (CMR, коносаменти, підтвердження доставки);
  • складські документи: прихід, витрата, інвентаризація;
  • митні документи під час імпорту/експорту.

Облік і податкові файли:

  • бухгалтерські регістри, оборотно-сальдові відомості;
  • подані декларації та підтвердження їх подання;
  • внутрішні накази, рішення, процедури.

 

ДОНАРАХУВАННЯ ТА ШТРАФИ

Якщо податкова встановить, що доходи були, але не задекларовані, вона донарахує податки за перевірюваний період. Це може включати:

  • податок на прибуток (impozit pe profit) з незадекларованих доходів;
  • ПДВ (TVA), якщо операції підпадали під оподаткування і не були відображені;
  • інші податки та збори залежно від характеру діяльності.

Донарахування розраховуються на основі наявних даних. Якщо у вас немає документів, що підтверджують витрати, ANAF може донарахувати податок із усієї суми надходжень — без урахування витрат. Це робить підсумкову суму значно вищою.

Штрафи та пеня

Окрім самих податків, нараховуються:

  • пеня за прострочення — за кожен день від моменту, коли податок мав бути сплачений;
  • штрафи за неподання декларацій, за помилки у звітності, за ухилення від контролю.

Розміри штрафів можуть бути суттєвими й залежать від тяжкості порушення, його тривалості та суми несплачених податків.

 

РИЗИК КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

У тяжких випадках, коли податкова кваліфікує дії як умисне ухилення від сплати податків, ситуація може перейти у площину кримінальної відповідальності.

  • систематичне приховування доходів;
  • підробка або фальсифікація документів;
  • використання фіктивних схем;
  • значні суми недоплати.

Кримінальне провадження тягне не лише фінансові наслідки, а й особисту відповідальність директорів і бенефіціарів, зокрема можливість арешту активів та обмеження свободи.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ ВПІЗНАЛИ СЕБЕ

Якщо, читаючи цю статтю, ви впізнали в описі свою ситуацію, — головне не панікувати й не ігнорувати проблему. Чим довше ви тягнете, тим гіршою стає ваша позиція, тим складніше відновити документи й тим вищі ризики. Але ситуація вирішується, якщо діяти системно та послідовно.

Крок 1: Не зволікати — час працює проти вас

Крок 2: Зібрати всі виписки за всіма рахунками та платіжними сервісами

Крок 3: Підняти всю первинну документацію

Крок 4: Провести інвентаризацію та систематизувати все разом із бухгалтером

Крок 5: Разом із юристом вибудувати стратегію виправлення

Крок 6: Подати уточнювальну звітність

Крок 7: Сплатити донараховані податки та мінімізувати санкції

 

ОКРЕМО: ЯКЩО У КОМПАНІЇ НЕМАЄ РУМУНСЬКОГО РАХУНКУ

З 2026 року вимоги до наявності банківського рахунку в Румунії або рахунку в Trezoreria Statului посилилися. Якщо рахунку немає, компанія ризикує отримати статус «inactiv fiscal». Це потрібно виправити в пріоритетному порядку:

  • спробуйте відкрити рахунок у румунському банку (надайте повний пакет документів, підтвердження реальної діяльності, джерела коштів);
  • якщо банки відмовляють через історію або специфіку бізнесу, — відкрийте рахунок у Trezoreria Statului (це державна структура, яка може приймати клієнтів, яким банки відмовили).

 

FAQ: ВІДПОВІДІ НА НАЙЧАСТІШІ ЗАПИТАННЯ

Якщо я нічого не роблю і просто «забуду» фірму — що буде?

Компанія залишиться зареєстрованою, але з великою ймовірністю отримає статус «inactiv fiscal». Якщо податкова виявить, що через компанію проходили реальні обороти, які не були задекларовані, почнуться донарахування, штрафи та можливі кримінальні ризики. «Забути» фірму — це не рішення, а відкладання проблеми, яка потім стає значно дорожчою і складнішою.

Потрібен експерт/юрист чи достатньо бухгалтера?

Для простих ситуацій (невеликі суми, короткий період, є всі документи) може бути достатньо хорошого бухгалтера, який знає румунське податкове законодавство та має досвід із уточнювальною звітністю. Але якщо ситуація складна — обов’язково потрібен юрист.

 

ПОТРІБНА ДОПОМОГА?

Якщо ви:

  • не впевнені, чи правильно ведеться звітність;
  • хочете оцінити ризики вашої поточної моделі;
  • вже отримали запити від ANAF і не знаєте, як відповідати;
  • плануєте привести ситуацію до ладу й шукаєте системне рішення, —

ми готові допомогти. Зв’яжіться з нами для консультації — розберемо вашу ситуацію та запропонуємо конкретні кроки.